Об’єднання поляків Кіровоградщини «Полонія» імені Кароля Шимановського

З ПАМ’ЯТТЮ ПРО ІСТОРИЧНУ БАТЬКІВЩИНУ

Доволі відчутні позиції у цьому переліку посідає об’єднання поляків Кіровоградщини «Полонія» імені Кароля Шимановського –видатного польського композитора першої половини ХХ століття, який певний час проживав у Єлисаветграді. Створена «Полонія» була у 1997 році і за понад десятилітню свою історію зарекомендувала себе як одне з найактивніших національних товариств у місті. З проханням докладніше розповісти про це утворення ми звернулися до його голови – музикознавця Олександра Полячка. Саме Олександра Івановича міська рада нагородила почесною грамотою за вагомий внесок у збереження міжнаціонального миру і злагоди.

– Діяльність нашого об’єднання базується на принципах дружніх стосунків між поляками та українцями, розвитку національних і культурних традицій, створення умов для самовираження представників польської національності, – зазначив на початку нашої розмови Олександр Іванович. – Першим головою товариства був Володимир Мощинський. Тоді, наприкінці 90-х років, ми багато з ним обговорювали можливість створення такого товариства, щоб таким чином згуртувати кіровоградців, які мають польське коріння. Багато хто з цих людей також висловлювався про необхідність існування такого товариства, де б можна було вивчати польську мову, налагоджувати тісніші зв’язки з іншими поляками, які проживають в Україні, а також з нашою етнічною батьківщиною. Таким чином удалося згуртувати багатьох відомих у Кіровограді людей з польськими та українськими прізвищами, які приносять славу нашому місту далеко за його межами, прагнуть, щоб про наш край та його мешканців довідались у Польщі, та й в усьому світі. Членами нашого товариства є телережисер Володимир Мощинський, ректор Кіровоградського інституту регіонального управління управління та економіки Ігор Добрянський, архітектор Віталій Кривенко, заслужений діяч мистецтв України Юрій Любович, лікар-офтальмолог Зінаїда Костюк, директор методичного центру управління освіти міської ради Марцеліна Пахолівецька, голова обласного товариства польських вчених Віталій Плінський, доцент Кіровоградського державного педагогічного університету ім. В.Винниченка Тамара Поляруш та багато інших кіровоградців.

У 2002 році я був обраний головою об’єднання.

– Основне – культурно- просвітницька робота. Організовано вивчення польської мови для всіх бажаючих – дітей, молоді, представників старшого покоління. Так, факультативно цей предмет викладається у Кіровоградському колегіумі, де цю справу започаткувала тодішній директор цього навчального закладу член нашого товариства Маргарита Борисова. Подібна освітня діяльність базується на угоді між Міністерствами освіти та науки України й Польщі, яка передбачає в разі потреби направлення викладачів польської мови до нашого міста. Тож протягом більше десяти років учні колегіуму вивчають польську мову. Разом із тим учитель, який приїздить з Польщі, веде аналогічні заняття для студентів та решти бажаючих. За цей час було підготовлено декілька наших викладачів польської мови, які проходили стажування у Польщі, а тепер успішно працюють безпосередньо в Кіровограді.

Знання польської мови, окрім простого бажання людини розвиватись та збільшувати кількість опанованих іноземних мов, прагнення відновити духовний зв’язок зі своєю колишньою батьківщиною, має і більш практичне спрямування. Для осіб польського походження, які знають польську мову, є можливість отримання стипендії від Фонду «Семпер Полонія» в разі навчання в українських вищих навчальних закладах. Для тих, хто прагне навчатись у Польщі, також є така можливість. Тут також обов’язковими умовами є польське походження та знання мови. Діють і підготовчі курси для вступу у польські ВНЗ. А ті, хто не має польського коріння, але бачать у Польщі можливість свого подальшого в ній проживання, ведення бізнесу, наукової діяльності, також повинні володіти польською мовою. Тож мотиви у кожного з таких учнів свої, а польська сторона їх вітає та допомагає реалізувати.

Головний акцент у своїй діяльності ми робимо на культурному розвитку, збереженні традицій тощо. Щороку проводимо декілька заходів, які стали навіть традиційними. В червні-на початку липня відбувається фестиваль польської культури. В його рамках виступають творчі колективи польських пісні та танцю з Києва. У минулому році улітку пройшов п’ятий конкурс сучасної польської пісні, патронувало який посольство Польщі в Україні. Ми приймали учасників з багатьох регіонів нашої держави, а переможець конкурсу здобув право на стажування у Польщі у відповідному жанрі.

Проводимо серію заходів класичної польської музики, її зв’язків з українською музикою, іншими культурами. Цей музичний фестиваль присвячується Каролю Шимановському, який написав у Єлисаветграді декілька своїх творів. Саме це ім’я приваблює до нашого міста багатьох польських діячів мистецтва, музикознавців. Наше об’єднання тривалий час намагалось знайти можливість відбудови будинку, де проживав Кароль Шимановський, щоб там облаштувати його музей та центр польської культури. На жаль, планам поки що не судилося здійснитись, хоча польська сторона була готова виділити кошти на цю справу.

Але повернемось до фестивалю імені Кароля Шимановського. На ці концерти ми завжди намагаємось запросити польські творчі колективи, в репертуарі яких є твори цього композитора, наших вітчизняних артистів. Активно співпрацюємо з кіровоградськими навчальними та музичними закладами, обласними структурами. Беремо активну участь у місцевих фестивалях та культурницьких заходах. Наприклад, у минулому році брали участь у фотовиставці, присвяченій діяльності національно-культурних товариств, що діють на Кіровоградщині, на відкриття якої запросили генерального консула Республіки Польщі. Провели кілька наукових конференцій або були їх співорганізаторами, присвячених як діяльності Кароля Шимановського, так й інших видатних поляків, котрі полишили свій слід в історії нашого краю. Або така конференція, як «Польська родина в Україні». В ній активну участь взяло товариство польських учених України, осередок якого у Кіровограді очолює Віталій Плінський, науковці з вищих навчальних закладів Польщі та України.

У минулому році спільно з Кіровоградським державним педагогічним університетом ми провели наукову конференцію «Долі поляків на Кіровоградщині». А тепер плануємо видати матеріали цього наукового заходу. Таку нашу діяльність досить активно підтримує Державний комітет України у справах національностей та релігій. Друге джерело фінансування – польські неурядові організації, фонди, які також розглядають наші проекти і досить схвально про них відгукуються.

– А чи можуть до вашого національно-культурного об’єднання вступити представники інших національностей, які не мають польських коренів?

– Звичайно. Про це записано навіть у нашому статуті. Можна лише вітати ініціативу, коли людина прагне розширити власний світогляд, опанувати нову мову, вивчити історію та культуру сусідньої держави. До речі, більшість членів нашого товариства мають досить віддалені польські корені, їхні пращури активно асимілювались в українське середовище, а про походження нагадують лише відповідні прізвища, і то не завжди. Моя мама – полька. Саме вона навчила мене польської мови, прищепила любов до історичної батьківщини.

Протягом останніх кількох років ми організовували виїзди наших делегацій до Польщі. Хочу відзначити, що з боку поляків поліпшилось ставлення до українців. До програми таких візитів завжди входять різноманітні екскурсійні маршрути, знайомлення із життям польської громади. Словом, зв’язки досить різнобічні. Польщу неодноразово відвідували наші колективи, зокрема, муніципальний хор під керівництвом Юрія Любовича завжди бере участь у традиційному фестивалі у Вроцлаві під назвою «Слава Україні!». Це також свідчить про позитивне ставлення поляків до нашої країни. Постійними є обміни делегаціями і не лише представників культури та мистецтва. Зокрема, не так давно приїздили поляки до Національного технічного університету для участі у науковій конференції економічного спрямування. Досить тісні зв’язки підтримує з поляками обласна наукова бібліотека ім. Д.Чижевського. Так, незабаром, на базі цієї бібліотеки відбудеться конференція, участь у якій візьме директор аналогічного закладу з Вроцлава. До речі, саме Вроцлав і Кіровоград, завжди тримали пальму першості в плані культурного та економічного обміну. Ми, кіровоградці, пропагуємо можливість інвестиційних проектів за участі бізнесових кіл обох держав. Певний час була зацікавленість з боку польських підприємців робити інвестиції у розвиток економіки нашого регіону. Поки що такі проекти перебувають на стадії домовленостей та обговорення, але сподіватимемось, що незабаром деякі з них будуть втілені у життя. Зокрема, польська сторона планувала відкрити у Світловодському районі велике переробне підприємство. На жаль, мені особисто доля цього проекту невідома, але, думаю, що після подолання світової кризи поляки не відмовляться від здійснення цього проекту.

– Чи маєте ви якісь особливі плани щодо подальшої діяльності «Полонії», розвитку товариства?

– Зрозуміло, ми постійно прагнемо зберігати та розвивати ті напрацювання, які вже маємо, будуємо певні плани. Досить активно співпрацює з польською стороною наш Кіровоградський інститут регіонального управління та економіки, і ці тенденції ми будемо нарощувати. Хочемо довести до логічного завершення створення культурного центру, де мали б можливість збиратись, репетирувати, творчі колективи тощо. Так наші дитячі хорові колективи, окремі виконавці, які до свого репертуару включають польські пісні, твори тамтешніх композиторів, зараз досить успішно розвиваються, беруть участь у різноманітних конкурсах, які проходять у великих українських містах – Києві, Дніпропетровську, Одесі тощо, привозять звідти нагороди. Тому треба подбати, щоб у наших виконавців було приміщення, база, де б вони мали змогу відточувати свою майстерність.