Німецький культурний центр «Розвиток»

З ГОРДІСТЮ КАЗАТИ : « Я – НІМЕЦЬ!»

У другій половині 18 століття стався масовий переїзд німців в Україну з «височайшого» веління імператриці Єлизавети Петрівни (1759 р.), яка запросила їх для колонізації українських земель. Катерина Друга в 1762 році перевершила Єлизавету тим, що запросила сільське населення європейських країн переселятися на вільні землі Російської імперії. Як правило, найчастіше колоністам припадали до смаку саме українські землі. Дослідники історії рідного краю добре знають, що однією з перших таких колоній на території нашої області було нинішнє село Крупське Кіровоградського району – старовинне німецьке поселення Старий Данциг.

Нащадки колишніх німецьких переселенців, яких досить багато проживає у Кіровограді,   прагнуть не просто відновити своє етнічне коріння, а й поліпшити свої знання про історію німецького народу, його державність, мову, культурну традиції тощо. З цією метою у 2000 року кіровоградці німецького походження створили обласний німецький культурний центр «Розвиток», який нині об’єднує близько 600 чоловік. Наша розмова відбулась із головою цього об’єднання депутатом ради німців України Русланою Ващук у приміщенні центру, який розташований та діє в ЗОШ № 34. Зараз тут працює «мовний майданчик», де майже 30 дітлахів різного віку чотири години на день присвячують вивченню німецької мови, а дві години – здобуттям знань з історії, культури та державознавства. Діти, у яких уже розпочались шкільні канікули, прийшли сюди, щоб більш раціонально використати свій вільний час, не байдикувати вдома, насолоджуючись довгоочікуваним відпочинком, а поспілкуватись з однолітками, поглибити свої знання та розширити світогляд.

– Основним напрямком роботи нашої організації є підтримка етнічних німців, які проживають у Кіровограді та області, розробка і втілення в життя освітніх програм, програм відпочинку та оздоровлення дітей, проведення культурно-мистецьких заходів, участь у різноманітних фестивалях, конкурсах тощо, – розповіла Руслана Олександрівна. – При нашому центрі діє дитячий вокальний колектив «Глекляйн» – лауреат та переможець багатьох міжнародних конкурсів і фестивалів, – «Всі ми діти твої, Україно!» (м. Одеса), «Єдина родина» (м. Київ), обласного фестивалю «Степова веселка», конкурсу німецької культури «Майстерня емоцій» (м. Феодосія).

Зараз ми готуємось до участі у фіналі цьогорічного фестивалю «Всі ми діти твої, Україно!», який проходитиме у таборі відпочинку «Молода гвардія» в Одесі. Репертуар нашого вокального колективу лише на німецькій мові. А до його складу входять не лише діти німецького походження, а й усі бажаючі долучитись до німецької культури та традицій.

Також ми проводимо семінари, тренінги з різних галузей знань, пропагуємо активний спосіб життя, викорінення згубних звичок та негативних явищ у суспільстві, що зараз є досить актуальним.

За фінансової підтримки такої поважної німецької організації, як Гете-Інститут, який працює у більш ніж 140 країнах світу, при кіровоградському культурному центрі створено та успішно діють групи з вивчення німецької мови. Майже 40 дітей набувають лінгвістичних знань у трьох групах, є і дві групи для дорослих – молодіжна та «сеньйор»-група для тих, кому за 60. Гете-Інститут співпрацює з кіровоградцями вже близько дев’яти років, а до цього вони не менш успішно діяли згідно з різноманітними програмами федерального уряду Німеччини, які були спрямовані на підтримку німецької діаспори у країнах СНД.

Ця робота розпочалась ще на початку 90-х років минулого століття, і мета її – культурно-економічна допомога німецьким нацменшинам, коли вони отримали можливість більш активної участі у суспільно-громадських процесах країн, що виникли на пострадянському просторі. Координатором дій став уряд Німеччини.

Кіровоградський обласний німецький культурний центр об’єднує німецькі організації, що діють як у Кіровограді, так і в Олександрії та Світловодську, і займається роботою не лише з німецькою меншиною, а і з представниками інших національностей, які прагнуть вивчити німецьку мову, поповнити свої знання про Німеччину. Адже для всіх, хто бажає пов’язати своє майбутнє з Німеччиною, знання німецької мови обов’язкове. При вступі до вищих навчальних закладів іспит з німецької мови є обов’язковим. Для всіх інших категорій населення, які бажають жити в Німеччині, складання «шпрех-тесту», також є обов’язковою умовою отримання візи, а надалі це дає їм можливість відчути повноцінними громадянами німецької держави.

Окрім освітніх та культурних програм німецький центр «Розвиток» займається і соціальними проектами. Так, вдалося оздоровити в одному з одеських санаторіїв 20 дітей-інвалідів. Крім оздоровлення вони відвідували заняття з історії німецьких поселень на території України, мови та культурних традицій.

Дипломовані викладачі німецької мови, співробітники Гете-інституту Ніна Воронкова та Алла Манженко активно застосовують новітні методики викладання німецької мови. З травня цього року розпочав роботу клуб перекладачів, котрим опікується Вероніка Довгань. Досить популярним став «сеньйор-клуб», членами якого є люди вікової категорії «60-плюс».Це в основному етнічні німці, які хочуть виїхати на постійне місце проживання до Німеччини. Для спілкування ми запрошуємо тих, хто став громадянином цієї країни, але не втратив зв’язків з Україною. Вони діляться своїми враженнями від проживання у Німеччині, досвідом вирішення питань переїзду на історичну батьківщину, адаптації у німецькому середовищі, адже зараз багато німців уже перебралось до Німеччини і викликають до себе близьких родичів тощо.

Але головним напрямком діяльності центру все ж таки вважається робота з дітьми.

– Зараз ми реалізовуємо два досить значимих для нас проекти, – зазначила Руслана Олександрівна. – Це перебування наших кіровоградських дітей у лінгвістичному таборі на Закарпатті «Водограй», який функціонує завдяки фінансовій підтримці посольства Німеччини в Україні та благодійного фонду «Товариства розвитку», що виконує програму федерального уряду з підтримки етнічних німців, які живуть в Україні. Мета цієї програми – функціонування так званих центрів зустрічей, які забезпечують позашкільну діяльність серед дітей та молоді у мовній сфері, професійна освіта, підвищення кваліфікації та надання допомоги у соціальній сфері, культурні та освітні заходи.

Щоб потрапити у цей лінгвістичний табір діти повинні знати, перш за все, німецьку мову. І до цієї вимоги вони ставляться досить відповідально. У «Водограї» обов’язковими є не лише мовні заняття – спілкування з носіями живої німецької мови, а й опанування дітьми культурно-просвітницьких програм, екскурсії, оздоровлення, відвідання термальних джерел тощо. Даний проект діє вже четвертий рік поспіль, і кількість бажаючих узяти в ньому участь з кожним роком збільшується.

А в Миколаєві, у рамках 12-денного проекту, відпочиває наше старше покоління – там діє відповідний табір для тих, кому за шістдесят. Люди спілкуються, відвідують мовні заняття, їздять німецькими колоніями, що є у Миколаївській області, словом, поєднують приємне з корисним.

Наші викладачі обов’язково двічі на рік беруть активну участь у семінарах підвищення кваліфікації, щоб знати новинки методики викладання мови у навчальних закладах, проводити курси інтенсивного вивчення мови тощо, адже кожного року методики викладання змінюються, щоб дітям не було нудно на заняттях, адже вони приходять до нас з різним рівнем підготовки, а ті, що навчались рік-два, також повинні відкривати для себе щось нове та цікаве.

Німецький культурний центр діє завдяки програмі уряду Німеччини у рамках діяльності ОБСЄ, згідно з двосторонніми угодами Ради Європи про захист національних меншин, щоб зняти забобони між титулярним населенням та представниками етнічних груп.

Центр не пов’язаний з жодними релігійними, приватними й іншими організаціями, а тісно співпрацює з Німецьким товариством з технічного співробітництва.

Зараз в активній стадії перебуває розробка проекту міст-побратимів. Хотілось би, щоб німецька сторона підтримала цю нашу ініціативу, адже такі обласні центри, як Житомир, Рівне та інші, вже мають німецькі міста-побратими, що сприяє більш тісному співробітництву українських та німецьких громад. Думається, що вже наступного року побратимом Кіровоградщини стане земля Саксонія, зокрема побратаються міста Кіровоград та Дрезден.

Наші діти повинні пишатись тим, що вони є носіями кількох культур, адже німці зробили чимало доброго для розвитку становлення України, Кіровоградщини зокрема. Ще кілька десятків років тому багато хто з етнічних німців приховував своє походження. Цей народ зазнав чимало поневірянь у часи сталінських репресій, аж до переселень цілими селами до Сибіру, Казахстану, Киргизстану. Тепер ситуація докорінно змінилась, і кожен з нас зберіг у своєму серці любов до своєї етнічної батьківщини, гордість за великий німецький народ, який дав світові та Україні чимало славетних імен, сприяв розвитку світової науки, культури, мистецтва, медицини тощо. Хочу, щоб діти, які до нас прийшли з гордістю казали: «Я – німець!»