Держпродспоживслужби попереджає: небезпека поширення блутангу - хвороби жуйних тварин

Європою шириться захворювання жуйних тварин на блутанг. Про це попереджає Кропивницьке районне управління Головного управління Держпродспоживслужби в Кіровоградській області

Особливо влітку зростає ризик виникнення даного захворювання тварин. Чим вища температура повітря і вологість повітря, тим активніше розмножуються комахи, які зокрема можуть бути переносниками вірусу блутангу.

В Україні випадки блутангу ніколи не фіксувалися. Проте з Африки в Європу почали поширюватися комахи роду Culicoides. Наразі хворобу зареєстровано в європейських країнах, а саме: Норвегії, Чехії, Словенії, Греції та Ліхтенштейні.

Блутанг входить до переліку небезпечних хвороб Всесвітньої організації охорони здоров’я тварин (WOAH), оскільки може завдавати значних економічних збитків. Для здоров’я людини блутанг небезпеки не становить. Блутанг (катаральна лихоманка овець, синій язик) - інфекційне трансмісивне вірусне захворювання, яке характеризується запально-некротичним ураженням слизових оболонок, язика, шкіри, копит. Хворіють вівці, кози, велика рогата худоба (далі - ВРХ), білохвості олені, буйволи, антилопи, лосі та інші жуйні. Збудником блутангу є вірус Bluetongue виду Orbivirus родини вірусів Reoviridae. Передається від інфікованих до здорових тварин через укуси комах виду Culicoides imicola, або інших видів комах роду Culicoides, що здатні переносити збудник блутангу. Джерелом вірусу блутангу є хворі тварини. Інкубаційний період блутангу становить від 5 до 20 днів. Після інфікування веремія триває близько 60 днів у ВРХ та 40 днів у овець. Можливий довгий період одужання, латентний (прихований) перебіг захворювання або летальний результат. У летальних випадках захворювання закінчується загибеллю тварини на 8-10 день. Захворювання у овець характеризується раптовим підвищенням температури до 42,5 °C, гіперемією шкіри голови, губ, слизових оболонок ротової порожнини, що вкриваються кровоточивими виразками. Внаслідок безперервного своєрідного руху язика з ротової порожнини витікає піниста слина. Слизові виділення із носа стають гнійними, засихають з утворенням кірок навколо носа. У більшості тварин змінюється колір язика, який набуває червоно-синього відтінку. У деяких тварин спостерігається почервоніння та опухання основи шкіри копитець (вінчика), досить болючого під час натискання. В наслідок цих уражень, а також дегенеративних змін скелетних м’язів, сповільнюється рух хворих тварин, вони не можуть вживати корм, що призводить до виснаження і загибелі. Якщо вівці виживають, то через 3-4 тижні після нормалізації температури у них відбувається випадіння шерсті. У великої рогатої худоби хвороба проявляється лихоманкою, запаленням шкіри та слизових оболонок, ураженнями язика та ротової порожнини, підвищеною слинотечею, кульгавістю, порушеннями фертильності, зростанням смертності телят.

Діагностику захворювання проводять з урахуванням епізоотичної ситуації, симптомів хвороби, патологоанатомічних змін та виявленням антитіл до збудника блутангу. На сьогодні не існує специфічного лікування блутангу, тому для зменшення ризику ймовірного занесення вірусу в Україну ключовими є заходи профілактики: боротьба з комахами-переносниками, утримання чутливої худоби в приміщеннях (особливо вночі), вакцинація тварин, застосування інсектицидів (піретроїдів).

При виникненні хвороби вперше все поголів’я тварин підлягає забою поряд із проведенням суворих карантинних та санітарних заходів відповідно до чинної інструкції. Ще раз нагадуємо про суворе дотримання заходів біобезпеки на фермах!

Усі новини