Лишилися навічно у строю: у Кропивницькому попрощалися з Героями-захисниками
Кропивницький знову у жалобі. Сьогодні, 26 травня, містяни попрощалися з Героями, які стояли на захисті свободи і незалежності рідної землі – солдатами Олександром Бреусом і Андрієм Гречком, головним сержантом В’ячеславом Герасімовим, молодшим сержантом Володимиром Случінським.
Страшна війна продовжує без жалю забирати найкращих синів і доньок, викарбовуючи їхні імена у наших серцях і на скрижалях історії України.
Олександр Бреус народився 11 січня 1981 року у Кропивницькому. Закінчив Кущівську гімназію. Із раннього дитинства захоплювався спортом. Особливе місце в його житті займав бокс, який навчив його витривалості, дисципліні, наполегливості та вмінню долати труднощі. Після закінчення навчання пройшов строкову військову службу.
Олександр Бреус брав участь в антитерористичній операції на сході України, мужньо виконуючи свій військовий обов’язок. Захист незалежності та територіальної цілісності держави став для нього справою честі. На початку 2022 року добровільно доєднався до лав Збройних Сил України. Після проходження навчання був зарахований на посаду оператора безпілотних літальних апаратів. За захист Батьківщини був нагороджений медаллю «Лицарський Хрест», орденом «За мужність і відвагу» мав статус Ветерана війни, учасника бойових дій.
Свій останній бій солдат Олександр Бреус прийняв 14 травня 2026 року, зупиняючи російських агресорів в районі населеного Першомаріївка Донецької області.
Йому було 45 років...
Для рідних Олександр Бреус був люблячим сином, турботливим батьком і дідусем, для друзів і побратимів — надійним товаришем, який умів тримати слово та залишався вірним своїм принципам. Відданість Україні, почуття обов’язку та готовність захищати Батьківщину стали невід’ємною частиною його життя.
В’ячеслав Герасімов народився 23 вересня 1983 року в Луганську в родині військового. Від дитинства виховувався в атмосфері поваги до військової служби, честі та відповідальності. Освіту здобув у ліцеї «Арт Плюс».
Свою професійну діяльність В’ячеслав Герасімов пов’язав із автомобільною справою, здобувши повагу колег завдяки своїй майстерності та сумлінній праці.
Із початком повномасштабного вторгнення росії в Україну не залишився осторонь. Керуючись почуттям патріотизму та особистої відповідальності за майбутнє держави, він добровільно вступив до лав Збройних Сил України. Після проходження необхідної підготовки був призначений на посаду інструктора школи індивідуальної підготовки.
Виконуючи свій військовий обов’язок, брав участь у бойових діях на Херсонському напрямку. Передавав свій досвід та знання військовослужбовцям, допомагаючи готувати захисників України до виконання складних бойових завдань. За сумлінну службу, професіоналізм та відданість військовій справі був неодноразово відзначений грамотами керівництва. Мав статус Ветерана війни та учасника бойових дій.
Серце воїна зупинилося 17 травня 2026 року під час проходження лікування пов’язаного з захистом Вітчизни. Йому було 42 роки…
В’ячеслав Герасімов був людиною честі, мужності та твердих життєвих принципів.
Володимир Случінський народився 27 квітня 1982 року в селі Єлизаветівка Братського району Миколаївської області. Закінчивши місцевий заклад освіти вступив до технікуму. Пройшов строкову службу.
Згодом розпочав трудову діяльність на Гірничо- збагачувальному комбінаті «Інгульська шахта». Брав участь в антитерористичній операції на Сході України. На початку повномасштабного вторгнення повернувся до Збройних Сил України. Після навчання був зарахований на посаду старшого навідника. Мав статус Ветерана війни, учасника бойових дій.
Серце воїна зупинилося 15 травня 2026 року. Йому було 44 роки…
Володимир Случінський був гарним другом, щирою та доброю людиною.
Андрій Гречко народився 12 серпня 1975 року у Кропивницькому. Освіту здобув у Новомиколаївській гімназії. Вступив до Центральноукраїнського вищого професійного училища імені Миколи Федоровського, де здобув спеціальність газоелектрозварювальника. Пройшов строкову службу. Після демобілізації працював на багатьох будівельних майданчиках Одеси та Кропивницького.
На початку 2022 року добровільно доєднався до захисту Батьківщини. Після навчання був зарахований на посаду стрільця-зенітника.
Із лютого 2024 року Андрій Гречко вважався безвісти зниклим. Довгий час рідні та близькі жили в невідомості, з надією чекали будь-якої звістки, вірили у його повернення та не втрачали надії. Цей період став важким випробуванням для родини, сповненим болю, тривоги й очікування. Збіг ДНК підтвердив загибель воїна.
Йому було 48 років…
Андрій Гречко був турботливим і люблячим батьком, для якого сім’я завжди була найбільшою цінністю. Був вірним і надійним чоловіком, опорою та підтримкою для своєї родини. Для друзів він залишався щирим, відкритим і добрим, завжди готовим вислухати й допомогти у складну хвилину.
Схилимо голови і вшануймо пам'ять наших Героїв-захисників хвилиною мовчання. Доземний уклін нашим захисникам і захисницям! Вічна пам'ять Героям нашого часу!
