Навічно в строю: кропивничани віддали останню шану землякам-Героям
Невимовний біль не полишає, адже щодня сини й доньки України віддають життя за її незалежність у боях із лютим ворогом. Сьогодні, 10 липня, Кропивницький знову прощався із земляками-Героями: старшим солдатом Миколою Костюченком та солдатом Кирилом Ревою.
Микола Костюченко народився 03 жовтня 1966 року в Кропивницькому. Навчався в середній школі №34. З дитинства захоплювався автомобілями. Закінчивши курси, здобув професію водія.
Строкову службу проходив у Владикавказі. Після демобілізації, повернувшись додому, відкрив власну справу у сфері торгівлі. Микола Костюченко був людиною, яка не боялася роботи й завжди йшла вперед - спокійно, впевнено і з гідністю. Його поважали за чесність, прямоту, за вміння тримати слово.
У квітні 2024 року Микола Костюченко, добровільно став до лав Захисників України. Пройшовши навчання, був зарахований до 57-ї окремої мотопіхотної бригади, імені кошового отамана Костя Гордієнка, на посаду стрільця.
У травні 2025 року був переведений на посаду оператора відділення радіоелектронної боротьби. Виконував бойові завдання на Харківському напрямку.
За віддану службу був відзначений командуванням бойового підрозділу, мав статус ветерана війни – учасника бойових дій.
Загинув старший солдат Микола Костюченко 22 червня 2025 року, в районі населеного пункту Вовчанськ, Харківської області, під час виконання завдань необхідних для забезпечення оборони України, захисту населення та інтересів держави, у зв’язку з військовою агресією російської федерації проти України. Йому було 58 років.
Мужній воїн, відданий побратим, готовий підставити власне плече у найважчий момент. Микола Костюченко був людиною життєрадісною, з відкритим серцем. Він щиро переймався чужим болем, дбав про кожного, хто був поруч.
Найбільше у світі він цінував свою велику родину. Був для неї міцною стіною та захистом у будь-яку хвилину.
Таким його і пам’ятатимуть: добрим, справедливим, відданим та люблячим. Без рідної людини залишились – мама, брати, сестри та син захисника.
Кирил Рева народився 22 лютого 1987 року в Кропивницькому. Тут він виріс, навчався, творив своє життя. Закінчив загальноосвітню школу № 13, а згодом здобув вищу освіту в Центральноукраїнському національному технічному університеті. Отримав спеціальність облік та аудит.
Його професійний шлях був прикладом працьовитості, відповідальності та постійного розвитку. Він служив у Патрульно-постовій службі, оператором служби «102». Дуже цінував свою роботу і був надзвичайно відповідальним.Тут він став частиною дружного колективу, який згадує його як щирого, чуйного колегу, який вмів згуртовувати навколо себе людей.
Але найскладніший іспит — військовий — випав на його долю у червні 2024 року. Тоді Кирил став до лав Збройних Сил України. Служив помічником гранатометника на одному із найгарячіших напрямків бойового зіткнення - Покровському.
Кирил Рева мужньо виконував бойові завдання, демонструючи професіоналізм і відданість справі. Солдат Кирил Рева загинув смертю хоробрих 14 квітня 2025 року, зупиняючи російських агресорів біля населеного пункту Удачне Покровського району. Йому було всього 38 років…
Його серце належало не лише країні, а й рідним, улюбленій музиці, книгам. Його життєрадісність, внутрішнє сяйво залишили глибокий слід у кожного, хто мав щастя бути поруч.
Миколу Костюченка кропивничани провели в останню путь на Алеї пам’яті Захисників і Захисниць Далекосхідного кладовища. Кирил Рева знайшов свій останній спочинок на Новолелеківському кладовищі, де поховані його рідні.
Світла пам'ять усім полеглим Захисникам і Захисницям!
Герої не вмирають, вони назавжди залишаються в наших серцях!
