Керамічне диво: у Кропивницькому презентували виставку анімалістичної кераміки
У Кропивницькому в науковій бібліотеці Чижевського презентували виставку анімалістичної кераміки «Давні й недавні звірі» викладачки кафедри мистецької освіти образотворчого відділення Центральноукраїнського державного університету імені Винниченка Лариси Кулініч – майстрині з гончарства та художниці-керамістки.
Українське гончарство має багаті традиції, адже увібрало в себе і зберегло прадавнє світобачення, образність мислення та своєрідну виразність. Згідно з віруваннями наших пращурів саме чотири стихії води, вогню, землі та повітря становлять основу життя. Коли ж мудра воля людини поєднала їх – народилося диво, що зветься керамікою.
Першими гончарами були жінки. Про це вчені дізналися, обстежуючи давню кераміку: на ній назавжди лишилися відбитки тендітних жіночих пальців. А відкриття Трипільської культури викликало у світі справжню сенсацію. Кераміка – візитівка Трипільської культури, вияв матеріального і культурного розвитку тогочасних людей. Трипільську кераміку за якістю перевершували лише китайські вироби, але й вони програвали в оздобленні орнаментом.
Звідти і починається традиція української анімалістичної кераміки. З часом кожен регіон гончарства в Україні мав характерну техніку та відмінні риси, за якими можна було визначити походження того чи іншого виробу.
На виставці представлені роботи українських гончарів із гуцульського Косіва, нашого рідного Цвітного та Опішні, що на Полтавщині. Це знаменитий косівський традиційний посуд та іграшка, опішнянський посуд (роботи Гаврила та Євдокії Пошивайло), цвітнянський традиційний посуд та іграшки (реконструкція Лариси Кулініч) та роботи студентів Лариси Кулініч.
З особливим теплом і любов’ю майстриня розповідала про історію створення зооморфного посуду, скульптур «Петрос» та «Теревені».
- Пташки, бички, баранчики – традиційні образи, які найчастіше використовувалися народними художниками та гончарами. У кожного з них свій звук, вони по-різному співають: чим менша камера всередині, тим вони дзвінкіші, – розповіла майстриня про глиняні іграшки-обереги.
Гончарство сфокусувало найкращі риси українського народу: любов до праці, відчуття краси й гармонії, вміння зробити побут зручним та водночас естетично довершеним. Зараз у нашій країні йде активне відродження національної культури, де декоративно-прикладне мистецтво є невід’ємною частиною. Можливо, у недалекому майбутньому Кропивниччина відродить свої традиції і її кераміка знову буде відома по всій Україні.
Усі охочі можуть переглянути виставку анімалістичної кераміки в холі бібліотеки імені Чижевського.
