Кропивничани схилили голови, проводжаючи в останню путь Героїв-земляків
Сьогодні, 25 квітня, на Алеї почесних воїнських поховань Далекосхідного кладовища кропивничани в знак пошани схилили голови, проводжаючи у засвіти загиблих від рук російських агресорів земляків – Героїв: солдатів Віктора Буднікова і Сергія Потерайка.
Віктор Будніков народився 30 квітня 1989 року у Скадовську Херсонської області. Ріс допитливим, доброзичливим та розумним хлопцем. Навчався в Скадовській загальноосвітній школі № 2. Закінчив Херсонський економіко-правовий фаховий коледж за спеціальністю «Фінанси, банківська справа та страхування».
Тривалий час Віктор Будніков жив і працював у Києві. У 2019 році одружився. Згодом молода сім`я переїхала до Кропивницького. Працював в магазині мережі «АТБ Маркет».
У лютому 2024 року Віктор Будніков приєднався до лав Збройних Сил України та став на захист батьківщини. Служив на посаді стрільця – помічника гранатометника парашутно-десантної роти.
Солдат Віктор Будніков загинув 19 квітня 2024 року під час виконання бойового завдання з відсічі і стримування збройної агресії російської федерації поблизу населеного пункту Тоненьке Покровського району Донецької області.
Він назавжди залишиться у пам’яті своїх рідних, друзів, чуйною, доброю та надійною людиною, опорою для близьких, турботливим люблячим сином, чоловіком та братом. Без рідної людини залишились мама, дружина та брат захисника.
Сергій Потерайко народився 04 грудня 1983 року в селі Соломіївка Дубровицького району Рівненської області. Згодом родина переїхала до Кропивницького. Сергій навчався у загальноосвітній школі № 20. Успішно закінчив Кіровоградський машинобудівний технікум, нині – Кропивницький інженерний фаховий коледж за спеціальністю «Ремонт і обслуговування автомобілів і двигунів».
У період із 2003 по 2005 рік проходив військову строкову службу в лавах Збройних Сил України. Після служби працював за професією, займався технічним обслуговуванням та ремонтом автомобілів, був справжнім фахівцем своєї справи.
Від початку повномасштабного вторгнення росії на територію України Сергій Потерайко добровільно звернувся до територіального центру комплектування та соціальної підтримки і вже у квітні 2022 року став на захист Вітчизни. Служив на посаді старшого водія стрілецького відділення.
Солдат Сергій Потерайко загинув 17 березня 2024 поблизу населеного пункту Часів Яр Бахмутського району Донецької області під час виконання бойового завдання із забезпечення заходів національної безпеки і оборони України.
Він назавжди залишиться в пам’яті рідних, друзів, побратимів і всіх тих, хто його знав привітною, доброзичливою, чуйною, порядною, принциповою людиною, справжнім патріотом. Без найріднішого залишились мама, тато, сестра, дружина та двоє синів 15 та 5 років.
- Сергій Потерайко був із тих, хто у 2022 році добровільно пішов на війну і за два роки служби він став досвідченим воїном. Він завжди приходив на допомогу, у будь-який період доби, - відзначив у своєму прощальному слові бойовий побратим загиблого Героя Юрій Олійник. – Сергій був справжнім фахівцем своєї справи – будь-який ремонт техніки в підрозділі виконувався тільки після консультації з ним. Словами важко загоїти в серці болючу рану втрати. У цю гірку мить ми поділяємо горе родини та разом з вами схиляємо голови у глибокій скорботі. Нехай душа Сергія знайде вічний спокій. Вічна пам’ять, вічна Слава загиблим за свободу України!
Схиливши коліна кропивничани провели Віктора Буднікова і Сергія Потерайка в останню путь. Панахиду за загиблими відслужив архієпископ Кропивницький і Голованівський Православної церкви України Марк.
Нехай у наших серцях завжди палає свіча пам’яті, а ми назавжди закарбуємо в собі час скорботи, душевного болю і жалю та своїми діями і вчинками робитимемо усе можливе, аби наблизити нашу Перемогу!
Слава Україні! Героям Слава!
